fbpx

Точне землеробство – можливості і перспективи

Точне землеробство – очевидний вектор розвитку сучасного сільського господарства. Під цим визначенням мається на увазі участь інтелектуальних помічників: супутникової навігації, безпілотних літальних апаратів і транспорту, автономних польових метеостанцій і ботів.

Поява терміну «точне землеробство» відноситься до 90-х років ХХ століття, і ось, через три десятиліття, кожне, навіть невелике агрогосподарство, може скористатися всім спектром можливостей, які раніше були доступні лише великим дослідницьким центрам. Серед горизонтів, які відкриває цифрове землеробство, можна виділити:

  • моніторинг вегетації
  • вимірювання поживних речовин в ґрунті
  • розпізнавання бур’янів і їх цільове видалення
  • виявлення шкідників
  • контроль метеорологічних показників
  • планування посівних робіт і збирання врожаю
  • розрахунок періодичності та частоти поливу
  • визначення термінів і обсягу внесення добрив
  • точкове внесення добрив
  • передбачення хвороб польових культур і плодових дерев

Всі аналізи проводяться автоматично на базі технологій машинного навчання і Big Data, після чого формуються рекомендації, ґрунтуючись на яких фермер приймає найбільш доцільні рішення.

  • Зменшується значення суб’єктивних факторів, втрати на основі яких складають до 42%.
  • Підвищується простота і наочність, а значить, дані приходять і обробляються значно швидше.
  • Масштабність і цілісна картина того, що відбувається – ще один аргумент на користь IoT*.
  • Робота і спостереження ведуться в режимі реального часу.
  • Планування робіт і складання планів ґрунтуються на точних, виміряних показниках і картографічних даних.
  • Кожна зміна супроводжується автоматичними сповіщеннями, що зменшує час реакції і несприятливі наслідки вимушених затримок.
  • Загальний контроль за кожною ланкою, починаючи від мілілітра опадів до тисяч літрів перевитрат палива для зернозбирального транспорту.

Грамотне впровадження елементів точного землеробства допомагає фермерам значно підвищити економічні показники і врожайність, розширити перспективи і поліпшити якість продукції, знизити людський вплив і його негативні наслідки на навколишнє середовище. Незважаючи на те, що цифровизація виробничого процесу – закономірний етап у розвитку сучасних фермерських господарств, відбувається вона значно повільніше, ніж в інших промислових галузях. Впровадження інформаційних і комунікаційних технологій в агросектор сповільнено через недостатню поінформованість кадрів, їх відданості звичним стандартам і способам ведення сільського господарства, невпевненості в своїх знаннях і можливостях, і, що важливо, нестачі кваліфікованих кадрів.

Фермер, що йде в ногу з часом, повинен здійснювати повний моніторинг за сільськогосподарськими угіддями за допомогою сучасних інформаційних засобів контролю та обліку. Механічні термометри і вологоміри, обприскування за сформованим роками графіком, внесення добрив згідно з вимогами для цієї культури – традиційні підходи у веденні сільського господарства відсуваються на другий план. Використання їх на даному етапі веде до необґрунтованої витрати часу і ресурсів, коли все в світі змінюється і вдосконалюється зі швидкістю світла. Варто врахувати і факт зміни клімату, який безпосередньо позначається на агросекторі, що змушує фермерів бути більш уважними і точними у своїх діях.

Той агробізнес, який не побажає змінюватися і розвиватися, поступиться місцем більш гнучкому і сучасному.

 


*Інтернет речей (англ. Internet of ThingsIoT)